понеділок, 26 березня 2018 р.

Гора Петрос






Гора Петрос - вдалий вибір для походу з багатьох причин. По-перше, до неї легко діставатися - просто доїхати прямим з Києва потягом до Ясіні, а далі вже справа 20 кілометрів. По-друге, на Петрос нескладний підйом. По-третє, з нього гарні краєвиди і поруч Говерла. Ну а по-четверте і саме головне - на той момент я там ще не був. 


На виході з Ясіні зустріли овець. Вони були не дуже привітні і всім своїм виразом давали зрозуміти, що нам тут не раді.


От десь тут закінчується село і починається ліс.



Бруд - один із неприємних побічних ефектів усіх походів. На щастя, такий бруд був лише на невеликій ділянці. Зате розумієш, чому місцеві ходять лише в гумових чоботах. 



Наслідки буревію в Карпатах. Дерева в прямому сенсі ламало вітром. 




От так от ліс вирубують. Безжалісно.



Одна із полонин дорогою на Петрос - полонина Шесса. Тут і намети зручно ставити, і струмок є, і краєвиди гарні. 


Щоправда, небо було у хмарах. Для мандрівників це не означає нічого іншого, як відсутність краєвидів з набором висоти - все затулятиме хмара. 



Хмара була вже відчутна і в лісі.



Полонина Печинежська, яку раз на півгодини ставало видно, коли трошки відходила хмара.


Зупинитися вирішили на підступах до Петросула - гори висотою 1848 м у безпосередній близкості біля самого Петроса (2020 м). З водою були проблеми, останнє джерело було 30 хв назад. Проте в запасах щось ще залишалося, а на вогонь навіть вдалося трошки сухих дров назбирати. І десь вже з 4 спроби дрова затріщали. 


Піднятися вирішили рано, вже о четвертій. А о п'ятій вихід. А все для того, щоб зустріти схід сонця на вершині. Ну і зробити от такі гарні фото на довгій витримці, як це.

Найвища гора на фото, до речі, це Говерла. Хоч вона і вища за Петрос на цілий 41 метр, звідси вона навпаки здається нижчою.


Вершина Петроса перед світанком. 


Бувають такі несправедливі моменти, коли ти тільки налаштував фотоапарат, поставив всіх по місцях і клацаєш зорі, аж тут тобі кажуть, що вже встає сонце і треба швидше йти на вершину.



Рух ліхтарика у руці.


Ранковий хребет Свидовець.



І от вже на вершині Петроса.




Гори у хмарах.





Капличка, хрест і великий тур на вершині Петроса.














Довго радіти красі не вдалося, бо треба було спускатися в Кваси. На жаль, потяг на Київ з Квасів відправляється дуже рано, вже о 13-00. Зате у Квасах ще встигли попити джерельної газованої водички.




Хребет Свидовець.

















Осінні Карпати.









Будівлі біостаціонару.


Хмара над Квасами.




Також буде цікаво:






Немає коментарів:

Дописати коментар