Ідея кудись вибратись назрівала давно - тому в кінці кінців було вирішено піти у гори. І не просто гори, а у мальовничі Горгани.
Маршрут вибрали відносно невеликий - на 40 км.
Вийшли ми з с.Стара Гута, дістатись сюди можна напряму без пересадок із Івано-Франківська. Щоправда ловити маршрутку треба не автовокзалі, що прямо біля залізничного вокзалу, а на іншому, куди нас довіз незамінний член команди Віталя. Близько півтори години в дорозі - і ми в Старій Гуті.
N.B.: якщо щось забули докупити, це можна зробити у селі - тут є два магазина, щоправда асортимент не дуже вражає.
Прибули ми десь о 12.00, а нам ще треба було пройти перші 8 км. Тому не довго затримуючись ми вирушили по маршруту. Спочатку треба було пройти хвилин 20 по селу от з такими прекрасними краєвидами -
Ну а вже потім почався ліс, перші річки, що перебігають нам дорогу і дуже-дуже багато грибів.
По дорозі ще вдалось пограбувати кущі з ожиною, але як виявилось потім, в цих лісах не ожина "зірка програми"
Маршрут був помаркований, так що GPS-навігатор був не потрібен
А у рідкісні моменти, коли вдавалось не лише дивитись вверх на дорогу, а і придивлятись до дрібниць - виходили от такі кадри
Дуже швидко організм дав зрозуміти, що потрібно зробити перекус. Планували на 30 хвилин - розтягнулось на годину. Ми якось постійно в графік прийому їжі не вписувались. Ну а з'ївши пару бутерів під чай з соснових гілок ми пішли далі.
Не так і багато пройшовши знайшли ми грейдер. Ну як знайшли...його особливо ніхто і не ховав по центру галявини. Напевно час від часу використовують для розчищення завалів каміння та дерев.
Зробили пару фотографій біля цього пам'ятника рівновазі ми пішли далі.
А от тут почався справжній підйом, але прекрасні карпатські краєвиди не переставали нагадувати, що життя все-таке прекрасне
А ось прямо посеред лісу стоїть діряве нагадування про важливість вибору правильного взуття в похід. Було б не дуже весело, якби у когось основне взуття залишилось у лісі в перший же день.
А тим часом підйом йшов все далі і далі...
А Віталік не переставав ділитись добром
Ми ще навіть спробували зловити мережу, але мій Київстар вперто не хотів показувати жодну "палку"
А ось і головний гість програми - чорниці та брусниці. Цих кущів по всій протяжності маршруту - безліч. Майже на кожному привалі завжди можна було просто відійти 2-3 метри в ліс і збирати ту ожину кілограмами.
Ех...краєвиди
І все-таки нарешті прийшли ми на полонину Середня, вогнище, намет, поруч джерело...і смачна вечеря
Щоб довго і нудно не описувати кожен день, закину лише самі цікаві моменти:
Зранку чорний чай з дикою малиною, каша і бутери
Панорама табору
Трошки чорниць
А це вже підйом на г.Висока
У Горганах збереглося багато різних австро-угорських укріплень, ось одне із них
Врешті-решт ми вийшли на полонину, де паслись коні. Ні, коні не дикі. Ні, ми не перевіряли :)
Доречі, вся полонина вкрита заростями малини.
Після перерви на обід, а туристи теж люди, ми пішли далі. Вилізши на висоту ми зрозуміли, що хмара до нас все ж таки добереться, тому одягли дощовики.
Це от на хребті така видимість, коли гори окутані хмарами.
Сама висока точка нашого маршруту - г.Лопушна, 1836 м. На прапорі написано: "Встановив (ПІБ) житель Дніпрепетровської області, одинак, романтик"
П.С.: об'єктив запітнів, тому якість на ахті
По ялинах можна побачити, який був вітер. А по ледь видній синій плямі - побачити яка була видимість.
Дійшли мокрі і голодні щасливі і задоволені. Ввечері поїли, а сушитись почали вже зранку.
Карпати зранку
Тільки ми поїли - на намет налетіли корови. А потім табун коней (їх насправді штук 10 було, просто на фотці одна).
Але все вирішилось мирно і ми пішли далі
Вирішили попроситись переночувати до людей, так що нам виділили місце в колибі під стріхою
Вночі ще трохи лив дощ, так що інколи через дири у даху вода капала прям на ніс, але то інколи)
Зранку виявилось, що наш продовольчий запас зменшився внаслідок нападу мишей
Ну а закінчується ця весела історія знову в ІФ, де користуючись благами цивілізації ми змогли нарешті нормально поїсти :)
Дякую за "Лайк" та репост!
Також цікавими будуть дописи про
Немає коментарів:
Дописати коментар