Залізобетон на західних кордонах імперії, або як витратити 6 млн рублів на оборону, а потім здати форт ворогу без бою.
У 1795 році три держави - Габсбурзька імперія, Пруссія та Росія втретє поділили між собою території Польщі. Російська імперія як і дві інші держави отримала під свій контроль нові землі, а отже, тепер по-новому треба було планувати свою оборону.
Одним із рішень в цьому напрямку було рішення про будівництво системи оборонних споруд на західних кордонах Росії. Зокрема, і форту під містечком Дубно. Сьогодні від нього залишилися видовищні руїни, а сам він відомий як Тараканівський форт.
Звести цю гігантську споруду вийшло під керівництвом відомого інженера Едуарда Тотлебена у 1890 році, витративши на все 6 мільйонів рублів. Що цікаво - при будівництві форту використовували досить новий на той час матеріал - бетон (хоча у тому чи іншому вигляді бетон використовували ще задовго до цього).
Воєнна історія форту не дивлячись на його масштабність і міць не така вже і позитивна. Коли почалася Перша світова війна, російські війська відійшли з форту майже без бою. Потім, правда, його вирішили повернути. Це вдалося, але вже після того, як форт рясно обстріляли власною ж артилерією.
Під час Другої світової форт зайняли німці і навіть, ніби то, проводили тут випробовування якихось озброєнь. А коли відступали, як кажуть, з цих же причин наглухо залили деякі приміщення бетоном.
Вже у 1960-х рр за Союзу тут облаштували склад консервів - очистили територію, провели електрику, поставили стелажі тощо. Але потім, як це часто буває, виявилося, що із-за надмірної вологості зберігати тут товари не вийде. Цим уроком не скористалися і трошки пізніше у форті почали облаштовувати склад запчастин, проте засвоївши певну суму коштів відмовилися і від цієї ідеї з огляду на ту ж саму вологу.
Сам форт має форму ромба зі сторонами до 240 метрів, а по центру розташовуються двоповерхові казарми. Ззовні - рів і міцні стіни, які ховаються у товщі землі. У форті могли розміщуватися до 800 людей і тут були далекобійні гармати. Тому дивно, як його так просто здавали. Крім цього, тут ще багато підземних ходів.
Казарми форту сьогодні звісно ж пустують, хоча формально призначені для розміщення Збройних Сил України.
Дах казарм.
Сьогодні форт потроху розвалюється, але, як сумно це б не звучало, якийсь шарм в цій картині є.
Згори тут падає цегла, є шанс підсковзнутися і впасти у колодязі або з обриву. Тому крім ліхтарика для темних тунелів тут варто ще брати з собою обережність і здоровий глузд.
У підвальних приміщеннях форту.
Один із колодязів.
Також буде цікаво:
Немає коментарів:
Дописати коментар