Зимові Карпати - це чудово. А потрапити у Карпати у перехідний період між осінню і зимою - ще краще. Внизу, у селах, дерева все ще різнокольорові аж поки з висотою сніг повністю не перефарбовує їх всі у білий.
А от ліс з Карпат вивозять у будь-яку пору року. Та ще й питають, щоб потім ті фотографії у інтернет не викладали
Річка - Молода, а село - Осмолода. До речі, місцеві розказували байки про виникнення назви села. Розповідають, що колись давно видавали якусь дівчину за хлопця, якій їй дуже не подобався. Ось і вирішила вона втекти прямо з церемонії. Ловили її всі разом, але наздогнали з криками "Ось молода, ось молода" лише біля того місця, де зараз знаходиться с. Осмолода
З цікавих і все ж таки перевірених фактів: колись село було дуже великим, дуже довго тягнулось вздовж дороги. Але багато разів його спалювали і останній із них - під час Другої світової
Також у цих горах у околицях Осмолоди у 1949 році НКВСники вислідкували і вбили командувача УПА-Захід Сидора Василя
Місток через річку Лімниця - фактично початок маршруту
Осмолоду вибрали не випадково - тут починається один із маршрутів у Ґорґани на гору Високу. План був дійти на висоту 1450 м. у лісову хатинку, там переночувати, а наступного дня піднятись на хребет і спуститись у Стару Гуту. Але по плану нічого не пішло
Потрошку з набором висоти почав з'являтись сніг. А також пройшла велика група поляків, яким прийшлось разів 20 сказати "Чешч!"
Після серпантину лісом нарешті вийшли на перший відкритий простір - галявину з заростями малини. І от тут ми вперше загубились. Поляки то тут пройшли, але з тих пір тут випав сніг і всі стежки було засипано, маркери - не видно. Кущі під тяжкістю снігу хилились до землі і візуально зрозуміти, де раніше була стежка, стало просто неможливо. Куди не дивишся - все навколо однакове
Але трошки поблукавши ми все ж таки вийшли на стежку
Засніжений ліс у горах просто чудовий. Але все одразу мокріє - у першу чергу штани і куртка. Єдине що, поки йдеш, то не холодно
Лісова хатинка на хребті Матагів (близько 1450 м.)
Замерзлі, мокрі і втомлені люди мріяли натопити пічку, висушитися, наготувати їсти і виспатися. Але замерзлі люди ніяк не розраховували, що дров не буде, нових не назбираєш під 30-см шару снігу і, що буде таки собачий холод у мокрому одязі
Той сніг, що лежить біля рюкзака, не розтанув навіть під ранок
Ні, це не означає, що ми навіть не спробували топити пічку мокрими дровами. Щось навіть і вийшло. Але пічка чинила опір і випускала весь дим не через димар назовні, а у середину хати
У кінці кінців прийшлось навіть двері відкривати і випустити тільки що отримане тепло, щоб лише позбутися диму
Сонце швидко сховалось, стало ще холодніше. Двері тільки-тільки закрили, бо дим довго не хотів виходити. Весь одяг мокрий. Їсти хочеться. На щастя, у нас був пальник, який ми і пустили у роботу. Спочатку гречка, потім чай - елементарні речі, але зате як піднімають бойовий дух!
Засипали у мокрих речах, один навіть без спальника був. А на дворі морозець десь -2 -3. У хатинці ж може на градус-два тепліше.
Але і не це саме цікаве. Десь вже 10 година вечора, у хатинці холодно, навколо ліс і тиша, єдине джерело світла - маленьке віконце, через яке всередину проходить темно-синє світло. І раптом всі троє чують якісь підозрілі звуки ззовні, прямо біля стін. А через певні час - хтось ніби ломиться у двері, намагаючись їх відкрити. Усі напоготові, пропрацьовують сценарії захисту території, ножі під руками. Звуки ззовні не припиняються. А всередині хати йде жваве обговорення, хто ж це міг прийти. Але в кінці кінців здоровий глузд перемагає і всі сходяться на тому, що це лисиця вчуяла запах гречки і ломиться у колибу. Тому ми просто почали голосно розмовляти, чим її відлякали. Правда, вона потім ще двічі за ніч приходила. А всередині хатинки всю ніч шкреблись якісь миші
Хатинка зранку
Не дивлячись, що речі все ще мокрі і все ще так само холодно, було вирішено йти далі на хребет, але без наплічників
От цією дорогою після першого снігу ще точно ніхто не ходив, тому йти прийшлось заметами, постійно чіпляючись за каміння і збиваючи ноги о жереп
Зате відкрились чудові пейзажі
Що цікаво - сніг як випав напередодні, так і почав танути наступного дня. А спускаючись вниз з хребта можна було спостерігати саму справжню весну у середині жовтня.
Село Осмолода і українська вантажівка повна польських туристів
Також буде цікаво:
Миф о «братских народах»: откуда взялся и почему все еще используется
Боржава
Похід на Хом'яка
Немає коментарів:
Дописати коментар