Вар'ят турист: Трахтемирівський півострів

Трахтемирівський півострів: козацька земля і панорама на Дніпро

Одним із історично багатих та ще й з красивою природою, проте маловідомих куточків України є найпівнічніша точка Черкаської області - Трахтемирівський півострів. На його території наразі знаходиться створений у 1994 р. Державний історико-культурний заповідник "Трахтемирів".

Але перш ніж туди дістатись, вирішено було зробити зупинку в Українці, та в с. Витачів.

Невелике місто на березі Дніпра Українка хоч і зустріло нас дощем, проте на враження від його набережної це ніяк не вплинуло. Місто, що складається по суті з трьох великих вулиць з великою кількістю лежачих поліцейських, має чудовий вигляд на Дніпро. Варто всього лише вибрати Дніпровський проспект для проїзду через Українку - і спокуса зупинитись і вийти із машини бере верх.

Посеред Дніпра у цьому місці видно пару островів, а набережна у неділю вранці знаходиться під повним контролем спортсменів, рибалок та голубів.

Набережна м. Українка

Через те, що маршрут цей для нас був новий, прийшлось користуватись здобутками XXI ст., щоб знайти вірний шлях.

Одразу за Українкою знаходиться село Трипілля, поселення трипільської культури біля якого і досліджував на початку XX ст. відомий Вікентій Хвойка. У селі, до речі, можна відвідати Археологічний музей.

Наступна наша зупинка - с. Витачів, засноване приблизно в той самий час, що і Київ, і візитівкою якого стала дерев'яна церква на фоні шикарного краєвиду на Дніпро.

Село знаходиться за 77 км від Києва на крутому пагорбі на правому березі Дніпра. До нього прийшлось з'їхати з траси й трошки поблукавши ми все ж таки знайшли потрібну нам вул. Шевченка, яка і виводить до панорами на річку.

На пагорбі стоїть каплиця із написом "Українська духовна республіка", збудована у 1990 році, як стверджують, за проектом Тараса Шевченка; поруч стоять пару пам'ятників, а також є закопана капсула часу.

Зсередини каплички

Трохи нижче пагорба стоїть українська хата, яку зсередини трошки понівечив наш бидло-турист.

Вигляд з гори на Дніпро й острови

Панорама на Дніпро, с.Витачів

Сільська романтика - гора соломи та кукурудзяне поле

Проїжджаючи місто Ржищів вдалось також сфотографувати кран.

Коротко про ту частину дороги, якою їхали ми, але якою вам їхати не треба. Google Maps, як його і навчили, проклав нам найкоротший маршрут, але нічого не сказав про якість дороги. Послухавши бездушний механізм ми повернули перед Уляниками на Ходорів і потрапили на жахливу ґрунтову дорогу, очевидно задуману під трактор. Те, що "дорога" час від часу презентувала нам ями, а місцева рослинність із жахливими звуками шкрябала днище авто - ще півбіди. Головна ж проблема - це пилюка, яка була всюди, як на машині, так і всередині неї.

Насправді ж, до Трахтемирова можна доїхати більш-менш нормальною асфальтною дорогою, що буде і швидше, і дешевше для авто.

Трахтемирів на сьогодні майже не має нічого спільного із XXI століттям, проте колись тут бурхливо розвивалось життя. Перші поселення з'явились на цій землі ще 120 – 130 тисяч років тому. На цій території проживали різні культури, Трахтемирів - це перша козацька столиця ще до Чигирина, Батурина та Глухова. У ті часи місто називалось Терехтемирів, тут складувалися зброя, порох, провіант. У Трахтемирові часто скликалися козацькі ради, обирались полковники, українські гетьмани. В Трахтемирові існували верф, церкви, знаменитий козацький монастир і шпиталь для козаків, багато з яких доживали тут свого віку. Зараз тут знаходиться найбільше в Україні козацьке поховання.

Краєвид на річку.

Є тут і свій пляж, який належав чиновнику Нафтогазу Бакаю. Але у 2004 р. той втік до Росії, залишивши тут свій маєток, і із-за якого до його втечі прохід звичайним людям на територію заповідника був обмежений.